Самовільне включення системи опалення чи вигадка для боргу?

Почастішали випадки, коли місцеві теплокомуненерго чи теплоенерго звертаються до господарських судів про стягнення у сотні тисячь гривень заборгованості зі споживачів (юридичних осіб) за спожиту теплову енергію в з причин нібито самовільного включення ними системи опалення без погодження з вищевказаними теплокомуненерго чи теплоенерго.

Нарахована заборгованість виконавцем послуги подається «під соусом» відсутності виданого зі сторони енергопостачальної організації наряду на підключення теплової установки, що суперечить Правилам технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71.

Cлід зазначити, що захищаючись від теплоенерго у даному випадку, навіть укладений договір втрачає свій основний важіль впливу на результат спору, оскільки правильність актування самовільного втручання у систему опалення спеціалістами виконавця послуг, факт надсилання примірника такого акту споживачеві на ознайомлення та виклик споживача на розгляд акта комісією теплоенерго має вже другорядне значення.

Однак, відсутність укладеного договору у даному випадку ще більше погіршує становище споживача.

Юридична доля «виданого наряду на підключення теплової установки» у спорах, які пов’язані зі стягненням заборгованості за самовільне включення системи опалення до цього часу не з’ясована, бо ще не напрацьована достатньою мірою судова практика.

Тому як захистити себе в умовах невизначеності питання більш як актуальне.

Пропоную розглянути ситуацію під двома кутами:
  1. з позицій законодавства, яке регулює особливості підготовчих етапів до опалювального сезону (адже теплоустановка «черпала енергію» із джерела, приведеного певним теплоносієм);
  2. з позицій документального «супроводу» комерційного вузла обліку теплової енергії (мова йде про послідовність дій працівників теплокомуненерго чи теплоенерго при облаштуванні вузла обліку).
Звісно зазначені вище напрямки повинні уберегти від нарахувань у грошовому еквіваленті вартості спожитих 5-ти кратних Гкал, адже, якщо і було «втручання» зі сторони споживача у формі самовільного включення до системи опалення, то на якому етапі це сталося, і чому при безперешкодному доступі це не фіксувалось працівниками теплоенерго чи теплокомуненерго раніше?

Скоріш за все питання залишаються без відповіді.

У першому випадку:
  1. перестрахуватися і переконатися, що у міжопалювальний період одержано від теплокомуненерго акт про готовність до опалювального сезону;
  2. cамовільним втручанням у системи теплопостачання згідно Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 вважається «зміна проектного рішення, яка виконана споживачем без згоди виконавця послуги»
У другому випадку:
  1. перед опалювальним сезоном проводиться перевірка вузла обліку, а саме допуск до експлуатації відбувається тільки після тристороннього підпису акту готовності між споживачем, виконавцем послуги та представником метрологічної організації;
  2. при оформленні допуску до експлуатації лічильник пломбується;
  3. мають бути у споживача «на руках» акт про готовність комерційного вузла обліку до роботи, акт на опломбування, акт-обстеження для видачі акту готовності, акт на розпломбування.
У сукупності перераховані акти можуть спростувати обставини самовільного включення системи опалення.

Популярні дописи з цього блогу

Як боротися із збільшенням вартості теплової енергії?

Проблемні питання абонентського обліку лічильника на водопостачання

Балансування обсягів природного газу чи врегулювання небалансів?