Комунальний Лоєр

Cвого часу деякі територіальні громади укладали договори оренди цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла із ТЕЦ. Серед умов таких договорів були зобов’язання для теплоелектроцентралей, які полягали у модернізації зношеного застарілого обладнання, яке з роками діяльності негативно впливало на навколишнє природне середовище і екологічний стан місцевості, загрожувало здоров’ю громадян, призводило до зайвих витрат по споживанню теплової енергії населенням і не відповідало викликам та прагненням громад до енергоефективності

У нежитлових приміщеннях, у яких планується оснащення приладами обліку теплової енергії працівниками теплоенерго (теплокомуненерго) розробляються технічні умови та робочі проекти на такі вузли. Інколи у робочих проектах можна натрапити на пункт, який вказує на те, що оплата вартості теплової енергії буде визначатися згідно показань лічильників та додаткової кількості гігакалорій (Гкал), які будуть надходити від транзитних стояків у межах приміщень замовника.

Некоректність роботи електролічильника за відсутності ознак зовнішнього втручання є приводом для обленерго та інших компаній-розподілювачів формувати квитанції для оплати недообліку електричної енергії споживачам. Найчастіше такі випадки трапляються під час чергового зняття показів лічильника електричної енергії, який інколи може демонструвати суттєву невідповідність показів за попередній період, що дає працівникам та фахівцям з обленерго підстави вважати, що були порушення у роботі вузла обліку з електричної енергії.

При транспортуванні теплової енергії від теплоелектроцентралів (ТЕЦ) до теплокомуненерго виникає потреба у злитті теплоносія на певній ділянці тепломережі у прямому та зворотному трубопроводах. Звісно, злиття теплоносія послуга не безкоштовна і ТЕЦ несе витрати, однак у договорі про транспортування теплової енергії, який укладений між ТЕЦ та теплокомуненерго вказані витрати неможливо відобразити.

Між виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або водоканалами та обленерго укладаються договори на розподіл електричної енергії. Умовами договорів на розподіл електричної енергії є пункт щодо відповідальності сторін за порушення законодавства у сфері ринку електричної енергії. Приміром, у статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» конкретизується відповідальність, яку несуть учасники ринку, що порушили норми цього Закону у залежності від виду правопорушення. Одним із таких видів правопорушення є порушення цілісності пломб та повірочного тавра на лічильниках. Крім того, фіксація інспекторами обленерго зірваної пломби є окремою підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії водоканалу. І тут постає питання – чи буде водоканал або інше водопровідно-каналізаційне господарство сплачувати рахунок обленерго, якщо воно оспорює факт фіксації зірваної пломби обленерго, що потягло за собою наслідки подібні до донарахування за н

Іноді при ліквідації аварійних ситуацій працівники водоканалу пошкоджують кабелі електроживлення, оскільки під час усунення пориву не завжди є змога отримати повну інформацію від органів архітектури та благоустрою про координати та плани електромереж. Розрив кабелю призводить до знеструмлення приміщення, наприклад майна бізнесу, та тимчасової зупинки господарської діяльності.

З метою одержання акту відповідності схем електроживлення компанії звертаються до Державної інспекції енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) з проханням погодити їх схему струмоприймачів, до яких будуть застосовуватися програми із безпечного відключення електрики. Погодження схем електроживлення необхідне за для того, щоб отримати статус «захищеного споживача», який гарантує їм у майбутньому особливий режим відключення або обмеження електропостачання у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

07 лютого 2020 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) прийняла Постанову № 360, якою вносились зміни до Кодексу системи передачі. Вказані нововведення від Регулятора цікаві тим, що положення Кодексу системи передач доповнювалися нормами, згідно яких обсяг передачі енергії для трейдерів обчислювався у межах експортованої електрики.

Налагодження ділових відносин між двома виробниками (постачальниками) теплової енергії, на одній для них ліцензованій території, відбувається шляхом укладення договору про постачання теплової енергії.

З вересня 2015 року затверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг нова форма договору на зберігання (закачування, відбору) природнього газу. Проте, дана новація не впливає на сучасні конфлікти між суб’єктами господарювання, які укладали договори ще задовго до затвердженої форми. До 2007 року договори на закачування (відбору) газу у сховищах укладалися у площині або договорів зберігання, або договорів поставки. Неоднаковість у виборі вищезгаданих договорів призвела до різного розуміння та появи правових колізій. Іноді це перетворювалося на крайнощі. Так, до цього часу трапляються спори щодо визнання права власності на закачаний природній газ у підземних газосховищах. Здебільшого вказані суперечки стосуються газових компаній та операторів системи, де приводом до подання позовів стають суттєві порушення договору зберігання газу зі сторони оператора, які призвели до зменшення закачаного об’єму газу у сховищі. За умовами договор