Комунальний Лоєр

При транспортуванні теплової енергії від теплоелектроцентралів (ТЕЦ) до теплокомуненерго виникає потреба у злитті теплоносія на певній ділянці тепломережі у прямому та зворотному трубопроводах. Звісно, злиття теплоносія послуга не безкоштовна і ТЕЦ несе витрати, однак у договорі про транспортування теплової енергії, який укладений між ТЕЦ та теплокомуненерго вказані витрати неможливо відобразити.

Між виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або водоканалами та обленерго укладаються договори на розподіл електричної енергії. Умовами договорів на розподіл електричної енергії є пункт щодо відповідальності сторін за порушення законодавства у сфері ринку електричної енергії.

Іноді при ліквідації аварійних ситуацій працівники водоканалу пошкоджують кабелі електроживлення, оскільки під час усунення пориву не завжди є змога отримати повну інформацію від органів архітектури та благоустрою про координати та плани електромереж. Розрив кабелю призводить до знеструмлення приміщення, наприклад майна бізнесу, та тимчасової зупинки господарської діяльності.

З метою одержання акту відповідності схем електроживлення компанії звертаються до Державної інспекції енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) з проханням погодити їх схему струмоприймачів, до яких будуть застосовуватися програми із безпечного відключення електрики. Погодження схем електроживлення необхідне за для того, щоб отримати статус «захищеного споживача», який гарантує їм у майбутньому особливий режим відключення або обмеження електропостачання у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

07 лютого 2020 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) прийняла Постанову № 360, якою вносились зміни до Кодексу системи передачі. Вказані нововведення від Регулятора цікаві тим, що положення Кодексу системи передач доповнювалися нормами, згідно яких обсяг передачі енергії для трейдерів обчислювався у межах експортованої електрики.

Налагодження ділових відносин між двома виробниками (постачальниками) теплової енергії, на одній для них ліцензованій території, відбувається шляхом укладення договору про постачання теплової енергії.

З вересня 2015 року затверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг нова форма договору на зберігання (закачування, відбору) природнього газу. Проте, дана новація не впливає на сучасні конфлікти між суб’єктами господарювання, які укладали договори ще задовго до затвердженої форми. До 2007 року договори на закачування (відбору) газу у сховищах укладалися у площині або договорів зберігання, або договорів поставки. Неоднаковість у виборі вищезгаданих договорів призвела до різного розуміння та появи правових колізій. Іноді це перетворювалося на крайнощі. Так, до цього часу трапляються спори щодо визнання права власності на закачаний природній газ у підземних газосховищах. Здебільшого вказані суперечки стосуються газових компаній та операторів системи, де приводом до подання позовів стають суттєві порушення договору зберігання газу зі сторони оператора, які призвели до зменшення закачаного об’єму газу у сховищі. За умовами договор

Минуло 2 роки відтоді як держава шукає механізми врегулювати кризу не платежів на ринку електричної енергії. Звісно, порушену проблему намагалися вирішити шляхом внесення змін до законодавства, проте обов’язок по викупу цієї ж електричної енергії Державним підприємством «Гарантований покупець» у «зелених виробників» за коштовним «зеленим тарифом» прописувався у договорах, які були підписані ще задовго до прийняття парламентом антикризових заходів.

Працівники комунальних підприємств, які забезпечують виконання робіт з благоустрою інколи, внаслідок недбальства, можуть пошкодити об’єкти газопроводу. Найчастіше це трапляється через монтаж новорічної ялинки або приготувань до відзначення знакових подій (принаймні про два таких випадки відомо на практиці).

Поширеною є практика, коли теплокомуненерго виставляють рахунки на оплату спожитої теплової енергії власникам офісних приміщень або компаніям, які орендують квадратні метри у багатоквартирних будинках.

Протягом чотирьох років НАК «Нафтогаз» стягує з місцевих комунальних теплоенерго значні суми боргу за спожитий ними природній газ, нараховуючи на їхню суму боргу додатково пеню, інфляційних втрат, 3% річних та штрафи. Неспроможність теплоенерго своєчасно розрахуватися за вартість поставленого енергоресурсу від НАК «Нафтогазу» та постійно одержуючи від нього «судове фіаско», спонукає останніх шукати різні способи, які можуть допомогти їм у вирішенні, питань пов’язаних із реструктуризацією заборгованості.

УКРЕНЕРГО, як оператор системи передачі електричної енергії, наділений повноваженнями по видачі диспетчерських команд у Об’єднаній Енергетичній Системі щодо обмеження потужності електричної енергії або зняття обмеження її максимальної потужності виробникам такої енергії з альтернативних джерел (йдеться про «зелених виробників»).