Підводні камені у договорах по компенсації перетікання реактивної електроенергії

Одним із видів договорів, які укладаються між непобутовими споживачами та оператором системи розподілу (обленерго) є договори про надання послуг (компенсації) з перетікання електричної енергії.

Умовами для укладення договорів вищезазначеного типу є:
  1. експлуатація споживачем електромагнітних незбалансованих електроустановок;
  2. використання згенерованої електричної енергії;
  3. споживання електроенергії за об’єктом нерухомості, яке має становити 1000 кВАр год. або більше;
  4. зазначення обсягу електричної енергії із вказівкою на енергетичні коди.
Водночас, судова практика у спорах, які пов’язані із виконанням договорів по компенсації перетікання електроенергії виділяє ще 5 додаткових ознак:
  1. перебування у власності технологічних електричних мереж, до яких приєднанні електричні установки споживача;
  2. акт розмежування електромереж;
  3. існування неефективного співвідношення активної і реактивної енергії, які оператор системи змушений надавати на території своєї ліцензійної діяльності;
  4. постачання енергії з різних електричних мереж на різні електроустановки тільки за умови, якщо електроустановки облаштовані у кожній будівлі окремо;
  5. вимоги по типах лічильників і регламентам, яким мають відповідати останні.
Договори по компенсації перетікання електроенергії укладаються між операторами та непобутовими споживачами у формі самостійного договору або як додаток до договору про розподіл електричної енергії.

І тут обленерго допускає основну помилку, якщо вважає, що без письмового договору зі споживачем (але з підписаною зі споживачем заявою-приєднанням) йому достатньо пред’явити позов до споживача про стягнення вартості електричної енергії.

Без письмового договору обленерго має «зелене світло» на стягнення боргу зі споживача. І допомагає оператору у цьому та сама судова практика, яка каже, що за умови підписаної заяви-приєднання, але без укладення у письмовій формі договору, правочин на розподіл електричної енергії вважається укладеним.

Суди переконані, що заява-приєднання містить усі істотні умови, які будуть «продубльовані у договорі».

Тому логіка обленерго полягає у тому, оскільки договір на компенсацію перетікань електричної енергії є додатком до договору на розподіл електричної енергії, а додаток є невід’ємною частиною договору на розподіл електричної енергії, то обленерго має право вимагати у судовому порядку стягнення вартості компенсації за перетікання електричної енергії. Однак, виходячи із практики застосування законодавства, можна стверджувати, що позиція обленерго є хибною.

Потрібно підписувати додаток до договору на розподіл електроенергії у паперовому примірнику або укладати як окремий договір.

Крім того, свою думку з даної проблематики висловив Регулятор (НКРЄ КП), який вважає, що договір на компенсацію перетікань електричної енергії не є публічним договором, а отже, укладається у індивідуальному порядку, а не за правилами договорів-приєднання.

Проте, варто ще також знати, коли договір на компенсацію перетікання електричної енергії не слід укладати.

Це насамперед стосується ситуацій, коли непобутовий споживач використовує електрообладнання, що немає котушок індуктивності або обмоток, які утворюють електромагнітні поля. Йшлося про електрообладнання з активною електричною енергією (електричні котли, водонагрівачі, праски).

Отже, у непобутового споживача не виникають передумови сплачувати рахунки від обленерго, які були виставлені за перетікання електричної енергії.

Популярні дописи з цього блогу

Межа юридичної відповідальності у водопровідних системах

Самовільне підключення електрики чи легальне споживання?