Корпоративна справа чи все ж таки право управителя?

Незважаючи на те, що у господарських судах України управителю дуже важко та рідко вдається визнати недійним рішення ОСББ при створенні юридичної особи, а також правочинів, укладених на підставі даного рішення, нечесні «на руку» управителі розробляють нову стратегію, яка б вигідно їм оминала позицію господарських судів.

Зрозумівши, що суди господарської юрисдикції активно захищають право на об’єднання власників квартир у багатоквартирному будинку (навіть за умов існування юридичних недоліків при створенні таких ОСББ), де відповідачем у справах виступає ОСББ як юридична особа, управителі продовжили свою боротьбу за очікуваний прибуток шляхом подачі позовів до ініціативної групи співвласників багатоквартирного будинку, звернувшись при цьому до судів загальної юрисдикції (суди, які розглядають спори, де сторонами у процесі виступають фізичні особи).

Тобто підприємливі управителі вирішили боротися із проблемою, як кажуть «у зародку» (на випередження), аніж потім з наслідками, які тягнуть за собою штучну ліквідацію об’єднання.

При відмовах у задоволенні позовів управляючих компаній до ОСББ господарські суди керувалися Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», у той час, як звернувшись до судів загальної юрисдикції такої потреби в управителів вже не має, оскільки ОСББ у будинку не створено.

Водночас, пред’явивши позов до ініціативної групи співвласників багатоквартирного будинку про визнання недійсним їх рішення (протоколу) або правочину, укладеного на підставі даного рішення у цивільному провадженні, управителі випробовують на міцність як ініціативну групу, так і практику застосування Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Типовими прикладами «юридичного придирання» управителя до документів ініціативної групи співвласників багатоквартирного будинку є:
  1. проведення оскаржуваних зборів було організовано однією особою, яка підписала протокол зборів;
  2. всім співвласникам не було вручено повідомлень про проведення зборів;
  3. не була дотримана форма протоколу;
  4. не ставилося питання про підписання договору із управителем або дане питання не обговорювалося взагалі;
  5. список співвласників у багатоквартирному будинку не співпадає із списком осіб, які зазначені у протоколі зборів, що брали участь у голосуванні.
Ці та багато інших питань, які мотивуються управителем у позові переважно стосуються «юридичної чистоти» проведених зборів співвласників, які готувалися ініціативною групою, адже немає впевненості у майбутньому, що управлінська компанія зможе довести, що її права (окрім теоретичної вигоди від майбутньої винагороди) дійсно були порушені внаслідок прийнятих рішень ініціативною групою.

Однак, на практиці є випадки, коли при зміні одного управителя на іншого, «ображений» управитель через позов перевіряв ініціативну групу у багатоквартирному будинку, у якому не створено ОСББ, на легітимність, що в цілому разом з іншими обставинами припинення його попереднього договору із будинком у останнього було достатньо доказів вважати , шо його право було порушено.

З огляду на те, що апеляційними судами по цивільних справах скасовуються ухвали судів загальної юрисдикції про відмову у відкритті провадження за позовом управлінських компаній до членів ініціативної групи співвласників багатоквартирного будинку, у якому не створено ОСББ, то варто готуватися до серйозного захисту.

Популярні дописи з цього блогу

Плата за вивіз великогабариту або як смирити виконавця послуг