Відключення чи від’єднання електроустановки?

Документом, у якому зазначається рівень електричної потужності (дозволеної потужності), а також тип лічильника та схема живлення є паспорт точки розподілу.

Призначення паспорта точки розподілу полягає у «юридичній можливості» непобутового споживача одержати бажаний обсяг електричної енергії за відповідними стандартами та категоріями надійності електрозабезпечення.

За Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 складення енергокомпанією (обленерго) або іншим оператором системи розподілу паспорта точки розподілу є умовою для дії договірних відносин між непобутовим споживачем та вищезазначеним оператором.

Зважаючи на те, що споживання електричної енергії без договору на розподіл електричної енергії не допускається, окремі оператори системи розподілу тиснуть на непобутових споживачів шляхом відмови видати на їх електроустановки паспорти точки розподілу.

Тобто, такі енергокомпанії виходять з розуміння того, що здійснюючи господарську діяльність на певній ліцензованій території за відсутності будь-якого іншого оператора, вони не можуть відмовити в укладенні договору непобутовому споживачу, то можна обрати легший шлях, а саме відмовити у видачі їм паспортів точок розподілу.

На переконання операторів системи розподілу причин для цього є декілька:
  1. електроустановка має «перепідключитись» шляхом укладення нового договору на розподіл електричної енергії через те, що це вимога Кодексу системи розподілу і вона передбачена для всіх новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок;
  2. сплив строку резервування потужності за електроустановкою споживача.
Якщо у першому випадку заперечити оператору системи розподілу можна з того, що перепідключення електроустановки не потрібне з огляду на те, що технічні параметри електроустановки не змінилися і вона є фізично приєднана до електричних мереж оператора системи, то у другому випадку резервування потужності вимагається тільки тоді, коли договір між оператором системи розподілу та непобутовим споживачем вже розірвано, однак величина потужності за об’єктом непобутового споживача все ще зберігається на 180 календарних днів.

Певною мірою – це гарантія для споживача на повторне підключення його електроустановки.

Незважаючи на те, що вказані причини енергокомпанії, з яких вони відмовляють у видачі паспорта точки розподілу, можна легко спростувати, то останні прагнуть вчинити дії на припинення електропостачання установок споживачів шляхом видання інженерним працівникам енергокомпаній нарядів на від’єднання кабельних наконечників на головному вводі рубильника у електроустановках споживачів.

Дарма, що назва наряду містить слово «від’єднання», з юридичної позиції ніякого від’єднання не відбувається.

Справа у тім, що Кодекс системи розподілу під «від’єднанням електроустановки» розуміє демонтаж елементів електричної мережі з метою унеможливлення несанкціонованого користування електричною енергією, а «відключенням» є декілька дій, які виконуються за допомогою вимикачів або роз’єднувачів, або іншими штатними пристроями по від’єднанню певних елементів мережі без порушення її цілісності та ще й тільки у частині знеструмлення електроустановки непобутового споживача.

Таким чином, при відключенні електроустановки договір на розподіл електричної енергії не є розірваним між непобутовим споживачем та оператором системи розподілу.

Популярні дописи з цього блогу

Бюрократичні тонкощі встановлення кондиціонера на фасаді будинку