Чи реально примусити ТЕЦ технічно переоснащитися?

Cвого часу деякі територіальні громади укладали договори оренди цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла із ТЕЦ.

Серед умов таких договорів були зобов’язання для теплоелектроцентралей, які полягали у модернізації зношеного застарілого обладнання, яке з роками діяльності негативно впливало на навколишнє природне середовище і екологічний стан місцевості, загрожувало здоров’ю громадян, призводило до зайвих витрат по споживанню теплової енергії населенням і не відповідало викликам та прагненням громад до енергоефективності

Оскільки термін дії таких договорів спливав, місцеві ради або органи прокуратури почали звертатися до судів із позовними вимогами, метою яких було примусити ТЕЦ модернізуватися та здійснити реконструкцію і будівництво обладнання, яке збільшить теплове та електричне навантаження.

Вищезазначена «модернізація» (будівництво, реконструкція) зазвичай складалася із таких етапів як:
  1. розробка та затвердження Міненерго технічного завдання та техніко-економічного обгрунтування;
  2. проведення експертизи документації та її погодження у центральному органі виконавчої влади у сфері архітектурно-будівельного контролю та Кабінету Міністрів України;
  3. за наслідком проведення експертизи потрібно було одержати дозволи;
  4. провести пусконалагоджувальні роботи.
Проте, з практики суди не поспішають задовольняти позови громад з двох причин, а саме із юридичної та технічної.

Юридична причина пояснюється тим, що:
  1. матеріали проектів, які надсилалися до Міненерго, а згодом були повернуті ТЕЦ на доопрацювання з причин зміни українського законодавства (наприклад, у 2015 році Рішенням РНБО, яке було уведено у дію Указом Президента України «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз у енергетичній безпеці» Кабінету Міністрів України доручили розробити проекти реконструкцій для ТЕЦ, які працювали на запасах антрацитового вугілля з можливістю використовувати у їх роботі вітчизняне вугілля;
  2. порушення строків реконструкції або будівництва обладнання не залежать від волі та бажання ТЕЦ, оскільки на час будь-яких погоджень, затверджень, схвалень, одержання дозволів та дій від третіх осіб строк дії договору оренди, протягом якого був згаяний у погодженні (схваленні) органами влади час продовжується;
  3. внаслідок реорганізації міністерств робочі проекти на реконструкцію ТЕЦ зазнають змін та переробляються для приведення їх до оновлених назв міністерств.
У свою чергу, технічна причина пояснюється ТЕЦ наступним чином:
  1. на першому етапі будівництва замінюється турбіна збільшеної потужності;
  2. на другому етапі відбувається переобладнання парових котлів, які спалюють кам’яне вугілля;
  3. на третьому етапі споруджуються енергоблоки;
  4. на четвертому етапі будуються теплокотельні.
Тобто, якщо ТЕЦ формально продемонструє суду «переписку» із міністерствами та іншими відомствами щодо етапності реконструкції ТЕЦ та висвітлить всі «бюрократичні перепони», то суди, скоріш за все, відмовлять у задоволенні позовів громад, спираючись на те, що про кінцевий строк модернізації ТЕЦ йти мова не може, бо термін на одержання всіх дозволів та погоджень автоматично подовжується стосовно кожної окремої процедури такого погодження або схвалення органами влади.

Популярні дописи з цього блогу

Як боротися із збільшенням вартості теплової енергії?

Проблемні питання абонентського обліку лічильника на водопостачання

Балансування обсягів природного газу чи врегулювання небалансів?