Аварійні роботи як плата за заповнення теплового носія

При транспортуванні теплової енергії від теплоелектроцентралів (ТЕЦ) до теплокомуненерго виникає потреба у злитті теплоносія на певній ділянці тепломережі у прямому та зворотному трубопроводах.

Звісно, злиття теплоносія послуга не безкоштовна і ТЕЦ несе витрати, однак у договорі про транспортування теплової енергії, який укладений між ТЕЦ та теплокомуненерго вказані витрати неможливо відобразити.

Складність із розрахунками зливу теплоносія, насамперед пов’язують із тим, що ТЕЦи витрати для виконання технологічного процесу транспортування енергії обчислюють у тонах хімічно очищеної води та з урахуванням протяжністю трубопроводу.

Очевидно, що теплокомуненерго не будуть «радіти» новим рахунками від ТЕЦ за відшкодування додаткових витрат, які пов’язані додатково із заповненням теплового носія.

Для юридичної впевненості у можливостях ТЕЦів претендувати на компенсацію затрат від теплокомуненерго, останні наполягають на внесенні до договору на транспортування теплової енергії деяких пунктів, згідно яких теплокомуненерго відшкодовують вартість заповнення теплових мереж після закінчення планових або аварійно-ремонтних робіт.

Тому, у випадку відмови теплокомуненерго розрахуватися із ТЕЦ, останні шукають способи компенсувати витрати, зокрема шляхом звернення до господарських судів із вимогами стягнути збитки за порушення вищеназваного пункту договору.

Позовні вимоги ТЕЦ супроводжуються такими документами:
  1. актами про відключення теплової енергії;
  2. кошторисами вартості 1-ї тонни очищеної води;
  3. реєстром теплових мереж;
  4. схемами теплових мереж по певним ділянкам;
  5. тарифами на теплову енергію.
Однак, з позиції практики, це хибна та безперспективна ідея, оскільки платежі по аварійно-відновлювальних роботах за своєю природою не можуть замінити собою втрати ТЕЦ на заповнення теплових мереж.

Суди здебільшого відмовляють у задоволенні позовів ТЕЦ до теплокомуненерго про стягнення збитків лише тому, що оцінювані, нібито збитки ТЕЦ, не є збитками у розумінні Цивільного кодексу України. У питаннях визнання актів про відключення теплової енергії як аварійної події, суди звертають увагу на наявність або відсутність підпису на таких видах актів зі сторони уповноважених працівників теплокомуненерго.

На думку судів, у актах з відключення теплової енергії, як правило, відсутній перелік виконаних аварійно-відновлюваних робіт та їх вартість.

Водночас, спираючись на Правила технічної експлуатації теплових установок та мереж можна легко довести, що подія на ТЕЦ з відключення теплової енергії не була аварійною.

Аргументи, які допоможуть спростовати твердження ТЕЦ:
  1. керування та обслуговування теплових мереж і теплоустановок покладаються на оперативно-виробничий потенціал (цехи, лабораторії);
  2. відхилення та недоліки у показах устаткування фіксуються у журналах;
  3. безаварійну роботу устаткування забезпечує цілодобово диспетчер.

Популярні дописи з цього блогу

Бюрократичні тонкощі встановлення кондиціонера на фасаді будинку