Пошкодити кабель лінії електроживлення і почуватися спокійно

Іноді при ліквідації аварійних ситуацій працівники водоканалу пошкоджують кабелі електроживлення, оскільки під час усунення пориву не завжди є змога отримати повну інформацію від органів архітектури та благоустрою про координати та плани електромереж.

Розрив кабелю призводить до знеструмлення приміщення, наприклад майна бізнесу, та тимчасової зупинки господарської діяльності.

Звісно, що водоканал таких претензій ніколи не визнає, а тому підприємці звертаються до судів з вимогою відшкодувати вартість кабелю та витрати на його повторне прокладення з підключенням або вдаються до пред’явлення вимог, які пов’язанні з «компенсацією господарського простою».

До судового вирішення таких видів спорів підприємці підходять по-різному.

В одному випадку вони тягар відшкодування покладають на водоканал, а в іншому і на водоканал, і на обленерго. У вину електрикам закидають те, що вони не проконтролювали глибину розкопування вирв спецтехнікою.

Узагальнюючи результат таких спорів, можна стверджувати, що підприємці «програють» комунальникам.

Причин цьому є багато. Пропоную їх розглянути та проаналізувати детально.
  1. Порушення Правил технічної експлуатації електроустановок зі сторони підприємців. Підземну кабельну лінію електропередач потрібно вводити в експлуатацію і на етапі такого введення надати обленерго перелік електроліній, які знаходяться оперативному керуванні або віданні. Тобто, замовник повинен був забезпечити державну приймальну геодезичну комісію планами розташування інженерних мереж, які згодом передаються у роботу органам архітектурного нагляду та контролю. Погодження проекту ліній електропередач зі сторони обленерго ще не свідчить про їх обізнаність, що вони там є. Така позиція судів є поширеною у практиці.
  2. Необхідно вірно встановити балансову належність кабельних ліній електропередач. Експлуатаційна відповідальність між обленерго та суб’єктом господарювання проходить по наконечниках кабельної лінії живлення.
  3. Для обслуговування кабельної лінії потрібно укладати договір.
  4. Примірник наказу на відповідальну особу за електрогосподарством має бути наданий обленерго на час введення в експлуатацію ліній електроживлення.
  5. Місце прориву кабелю необхідно «юридично» позначити. Якщо доводити, що пошкодження ліній електропередач відбувалося у межах охоронних зон, то слід пам’ятати, що охоронна зона для підземного кабелю визначається на земельній ділянці, а його крайні лінії довжиною 1 метр; - 0,6 метра у напрямі будинку та споруд. Застосування землерийних машин у охоронних зонах здійснюється виключно працівниками енергопідприємств. Розкопування безпосередньо над кабелем спецтехнікою дозволяється на глибину шару грунту, яка залишає для кабелю не менше 0,3 метра. Подальше очищення розкопаної ділянки грунту має відбуватися лопатами вручну.
  6. Варто перевірити чи ведеться кабельний журнал, чи є скоригований проект ліній, чи наявні протоколи випробувань та вимірювання. Кожна кабельна лінія має свою назву та диспетчерський номер.
  7. Ідентифікувати кабельну лінію живлення можна також з допомогою дефектного акту, однак такий документ матиме юридичну силу, якщо водоканал та обленерго його підпишуть.
  8. У підприємців мають бути документи зі схемами місць пролягання кабелів. Бажано до події із пошкодження кабелю погодити такі схеми у комунального підприємства (для прикладу місцевого комунального підприємства пов’язаного із благоустроєм типу «зеленбуд» або «кп благоустрій»).
Відсутність у господарстві хоча б одного із перерахованих вище експлуатаційних документів на кабельну лінію електроживлення збільшує шанси для енергокомпаній та водоканалу для виграшу у суді та уникнення відповідальності перед підприємцем по компенсації втрат.

Як показує практика, договори на приєднання до електричних мереж, копії витягів з журналів реєстрації аварійних викликів, фото кабельної лінії у даному випадку є тільки непрямими доказами.

Популярні дописи з цього блогу

Аварійні роботи як плата за заповнення теплового носія