Погодити схему електроживлення через суд

З метою одержання акту відповідності схем електроживлення компанії звертаються до Державної інспекції енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) з проханням погодити їх схему струмоприймачів, до яких будуть застосовуватися програми із безпечного відключення електрики.

Погодження схем електроживлення необхідне за для того, щоб отримати статус «захищеного споживача», який гарантує їм у майбутньому особливий режим відключення або обмеження електропостачання у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Деталі про те, як отримати статус «захищеного споживача» врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 27.12.2018.

Компанії зобов’язані дотримуватися механізму, етапності подання та погодження всіх технічних документів згідно із алгоритмом вищезазначеної Постанови.

Одержавши заяву, інспектори Держенергонагляду проводять перевірки пропонованих їм на погодження схем і видають акт або відмовляють у його виданні, висловлюючи письмові зауваження щодо усунення недоліків.

Типовими причинами, за яких Держенергонагляд не погоджує схеми електроживлення струмоприймачів та не видає акти компаніям є:

1. відсутнє графічне зображення струмоприймачів на схемі;
2. на схемі не вказані точки приєднання;
3. не виділено позначення напруги від точки приєднання до роз’єднувача;
4. у програмі з безпечного відключення не перераховані струмоприймачі, відносно яких програма буде застосована.

Вважаючи, що Держенергонагляд проявив зайву упередженість та формалізм, компанії часто звертаються до адміністративних судів з вимогою визнати протиправними рішення Держенергонагляду та зобов’язати його погодити схему електроживлення і видати акт.

Проте, судовий успіх виглядає дуже примарним, оскільки адміністративні суди досліджують технічну складову умов, за яких погодження схем електроживлення струмоприймачів могло бути здійсненим зі сторони Держенергонагляду.

До таких умов належать:

1. функціонування струмоприймачів, які живляться окремими лініями;
2. можливість відключення заявника та його субспоживачів;
3. дотримання вимог, які встановлені до окремої лінії електроживлення струмоприймачів;
4. заживленість ліній електропередач від комутаційного апарату, який перебуває в управлінні оператора системи розподілу;
5. оснащення ліній електропередач засобами обліку електричної енергії;
6. ризиковість отримання несанкціонованого відключення (знеструмлення);
7. можливість зниження електроживлення струмоприймачів;
8. існування електричного зв’язку між струмоприймачами;
9. вплив відключення на живлення інших струмоприймачів;
10. допущення ряду суттєвих помилок, які призведуть до пошкодження або руйнування обладнання;
11. можливість відключення частин секцій, до яких підключені струмоприймачі;
12. чи взагалі можливо виділити окремі лінії електроживлення?

Тобто, відсутність відповідей або негативна відповідь хоча б на одну із цих перелічених умов виключає шанс компаній на задоволення позовних вимог до Держенергонагляду.