Безсилий аудит або де місто втрачає кошти?

У столиці комунальні підприємства, діяльність яких пов’язана із зеленим будівництвом та експлуатацією зелених насадженнях укладають типові договори підряду по реконструкції паркових зон. 

Одним із пунктів таких договорів є умова проте, що у випадку проведення інспекційних заходів Державною фінансовою інспекцією (Держаудитcлужбою), державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» або виявлення порушення комісією, яка створена замовником та підрядником спільно, а також у випадку встановлення порушення іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, які наділені контролюючими повноваженнями, то підрядник протягом 14 календарних днів, які рахуються з моменту одержання вимоги замовника, компенсує вартість робіт та обсяг завищених матеріалів замовнику. 

Незважаючи на те, що вказаний пункт договору підряду зрозумілий та конкретний для сторін у частині його практичного застосування, однак, як виявилося, у договірних відносинах вищезазначений пункт не працює і місто втрачає не лише кошти, які підрядник зобов’язаний повернути, але й успішні приклади, які змусять підрядників правильно формувати кошторис без зайвих завищень та витрат. 

Після проведення розрахунку за договором між замовником та підрядником через певний час на комунальне підприємство, яке займається зеленим будівництвом та експлуатацією зелених насаджень поспішає Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської держадміністрації, де виявляє фінансові порушення щодо завищення кошторисних витрат на матеріали. 

Згідно пункту договору, який укладений між підрядником та комунальним підприємством, останнє має право вимагати зменшення суми кошторису на суму виявлених порушень, однак добровільно повертати кошти, особливо, якщо мова йде про декілька мільйонів гривень, ніхто не збирається. 

Тому, комунальному підприємству не залишається нічого іншого як намагатися стягнути компенсацію від підрядника у господарському суді м. Києва. 

Розглядаючи позовні вимоги комунального підприємства судді найчастіше приходять до таких висновків: 
  1. cторони, підписуючи договір, узгодили вартість виконаних робіт, яка є обов’язковою і безумовною до виконання. Зменшення або збільшення суми договору можливе лише за згодою сторін; 
  2. Департамент внутрішнього фінансового контролю КМДА має у підпорядкуванні комунальне підприємство «Київекспертиза», тоді як комунальні підприємства по озелененню, будівництву та експлуатації зелених насаджень підпорядковане іншому Департаменту, а саме-Департаменту з питань благоустрою та збереження природнього середовища КМДА; 
  3. складення аудиторського звіту не тягне за собою автоматичне визнання безспірності, адже висновки у аудиторському звіті можуть бути оскаржені у судовому порядку окремо. 
На що суди закривають очі? 

В Україні існує ієрархічна система державних будівельних норм, стандартів, порядків, які регулюють питання ціноутворення, витрат та правильності їх обліку, використання матеріалу у будівництві та порядку складення кошторисів. Порушення норм чинних стандартів має визнаватися аксіомою у недотриманні умов договору, адже договори підряду укладаються з урахуванням особливостей визначених у спеціальних актах законодавства. 

Належність комунального підприємства до певного Департаменту не може обмежувати повноваження даного органу управління на підпорядковані раді інші комунальні підприємства, оскільки мета створення такого департаменту полягає у застосуванні кращих стандартів управління та мінімізації витрат у роботі всіх суб’єктів господарювання.

Популярні дописи з цього блогу

Коли підпис споживача коштує мільйони

Пошкодити кабель лінії електроживлення і почуватися спокійно

Два рішення - одна правда!