Коли Ковід рятує
Підприємства з видобування та переробки сирої нафти і газу, з транспортування та постачання нафтопродуктів постійно перебувають під пильним оком Міністерства енергетики України.
Через неефективний менеджмент компаній, а також в умовах накопичення заборгованості, несплачених до держави дивідендів, відсутність розрахунків перед замовниками та підрядниками Міністерство енергетики (а точніше його попередник) задля збереження майна реорганізує такі підприємства в одне шляхом проведення процедури злиття 2ох або більше компаній.
Після такого поглинаючого об’єднання у новоутвореного підприємства розширюється предмет діяльності, а саме підприємство стає уповноваженим на видобування, переробку сирої нафти і газу, транспортування та постачання нафтопродуктів по трубопроводах, розвитку мережі нафтопродуктів.
Звісно, борги таких компаній «кочують» до новоутвореного підприємства разом з майном по розподільчому акту.
За загальним правилом встановленим ч. 3 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» будь-яка форма реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) державних підприємств, у тому числі й дочірніх компаній, які ведуть господарювання у сферах транспортування паливних ресурсів трубопровідним транспортом або зберігання газу дозволяється тільки за рішенням Кабінету Міністрів України, і лише у випадках, які пов’язанні з виконанням державою зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством.
Окрім заборони на реорганізацію вказаних підприємств не допускається також їх приватизація. Ця норма однаковою мірою поширюється і на НАК «Нафтогаз», і на її дочірні компанії.
Зміни до цитованої редакції Закону України «Про трубопровідний транспорт» чинні з 2012 року. Мотивація таких змін пов’язана із питаннями національної безпеки.
Проте, незважаючи на прямі заборони законодавства кредитори всіма можливими способами прагнуть «маневрувати» заборонами і все-таки знайти інструмент для отримання коштів або набути частину активів реорганізованих енергетичних підприємств.
І такі способи кредитори знайшли у законодавстві про банкрутство.
Користуючись «надмірною демократичністю» редакцій колишнього Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та новою редакцією Кодексу України з процедур банкрутства, вони напрацювали стежку до оскарження ухвал господарських судів про закриття провадження у справі.
До таких стежин слід віднести:
- пояснення, що відносно боржника не діяли і не діють обмеження або заборони, які стосуються процедури приватизації (йдеться про відсутність підприємств у списку, які Кабінетом Міністрів України визначалися у переліку майна, яке не підлягало приватизації);
- пояснення, що види статутної діяльності новоутвореного підприємства не охоплюють майнову вимогу кредитора щодо частки його майна у реорганізованого підприємства, яке увійшло до статутного капіталу новоутвореного підприємства;
- процедури банкрутства мають застосовуватися за законом про відновлення платоспроможності боржника у тій редакції, яка діяла до набрання чинності Кодексу з процедур банкрутства.
Задля уникнення наслідків із «дострокового погашення» майна реорганізованих підприємств перед кредиторами Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби СOVID-19» № 728 – IX від 18.06.2020.
Так, Закон України № 728-IX продовжив такі строки:
- проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство про визнання недійсними правочинів;
- дії мораторію на задоволення вимог кредиторів;
- оголошення про проведення першого, повторного або другого аукціону;
- виконання плану санації боргів;
- процедури розпорядження майном;
- ліквідації, реструктуризації боргів, погашення боргів.
Дані зміни до законодавства обмежені у часі, оскільки рано чи пізно пандемія мине, а проблема залишиться.
За відсутності законодавчих змін варто звернутися до судової практики.
У Постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 910/13855/19 колегія дійшла висновку, що зважаючи на види статутної діяльності боржника у даному випадку буде застосовуватися спеціальна норма Закону України «Про трубопровідний транспорт», статтею 7 якого встановлена заборона на банкрутств державних підприємств.