Підігрів теплоносія або розбірки тепловиків

В українських містах теплові мережі прокладені переважно замкненою системою. 

Що собою складає замкнена система? 

Суть даної системи полягає у тому, що теплоносій відпущений джерелом постачання та має водночас зворотній хід до теплових мережах внаслідок його підігріву подавальним трубопроводом. 
У таких системах холодна вода служить підживлювачем теплових мереж заради відновлення достатнього обсягу теплоносія та недопущення його втрати у мережах. 

Теплопостачальні підприємства, які за рішенням органів місцевого самоврядування визначені виробниками і виконавцями послуг із забезпечення тепловою енергією та гарячим водопостачання населенню обслуговують певну територію разом з визначеною кількістю мереж. 

Незважаючи на те, що «розмежування» ділянок між підприємствами це юридичне явище, але у той же час система теплопостачання міста є цілісним механізмом. 

Характер прокладення теплових мереж у місті дає певну перевагу. 

Наприклад, у випадку тимчасового припинення функціонування котельні одного із «теплоенерго», інший «виробник тепла» має технічну можливість допомогти його «колезі». 

Беручи до уваги, що теплопостачальні підприємства є суб’єктами господарювання, то «дружня допомога» носить витратний характер і розраховується у грошовому еквіваленті, який інколи призводить до суперечок та судових спорів. 

Нечасто у судовій практиці зустрічаються позови із вимогами одного регіонального теплопостачального підприємства до іншого виробника теплової енергії стягнути заборгованість за поставку теплової енергії. 

Попри старання юристів у суді довести суму для стягнення практично неможливо. 

Для наочності пропоную розглянути справу № 920/976/19 Господарського суду Сумської області від 22.01.2020, рішення якого набрало законної сили 17.08.2020. 

Одне теплопостачальне підприємство на пропозицію іншого виробника теплової енергії здійснило перепідключення теплових мереж з метою поставки теплової енергії споживачам, які проживають на території обслуговування підприємства. Підставою для «перепідключення» було укладення договору про закупівлю теплової енергії. 

Слід зазначити, що положення договору між двома підприємствами не включали пункти про відшкодування витрат, пов’язаних із наданням вищезазначеної послуги. 

Саме тому, теплопостачальне підприємство (позивач) звернулося до суду із вимогою стягнути з «колеги» витрати на підігрів теплоносія у теплових мережах. 

Розрахунок витрат позивач виконав, беручи до уваги вартість тарифу на теплову енергію, який затверджений НКРЄ КП за категоріями споживачів «населення», «бюджетні установи». 

Показниками для розрахунку стали дані звіту про виробництво, транспортування, постачання теплової енергії за формою № 2 – НКРЄ КП -тепло та місячний звіт по споживанню. 

Для обрахунку протяжності теплових мереж позивач використав дані із Реєстру теплових мереж, а ємність мереж, які виражені у показниках об’єму обчислював до ємностей внутрішньобудинкових мереж. 

Суд у задоволенні позову про стягнення витрат з теплопостачального підприємства відмовив. 

Мотивацією, якою суд керувався було те, що «зведена таблиця із зазначенням у ній діаметрами, довжинами та ємністю неідентифікованих теплових мереж не є належним доказом, оскільки з неї неможливо достеменно встановити, дані про які саме теплові мережі наведені позивачем у кожному з рядків таблиці та перевірити їх на вірність та коректність. 

Крім того, позивачем не доведено, яким чином він розраховував ємність внутрішньобудинкових теплових мереж, оскільки за твердженням відповідача тепловий носій не може надходити до внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води. 

На момент закінчення подачі теплоносія відповідачем теплові мережі були повністю заповненні температурою більше як 56 градусів, а температура зворотного теплоносія не могла складати 12 градусів, що підтверджується добовим звітом. 

Позивачем не доведено значення початкової температури теплоносія».

Популярні дописи з цього блогу

Технічна документація на ліфти: правда за управителем чи ліфтовиками?

Щодо витрат по прибиранню контейнерних майданчиків

Проблемні питання абонентського обліку лічильника на водопостачання