Мрієш відкрити яхт-клуб – обережно водоканал!
Поширеним явищем з боку водоканалів є їх відмова у наданні технічних умов на приєднання до водопровідних мереж суб’єктів господарювання.
Здебільшого відмови водоканалів «відносно» легко оспорюються у судах. Однак, вмілі «комунальники» на гіркому досвіді теж навчаються і стають винахідливішими та ініціативнішими.
Бажаючи відкрити яхт-клуб, підприємець не тільки не може не знати, але і не здогадуватися про те, що водоканал вже проводить розрахунок витрат води і «друкує» Вам квитанцію до сплати.
Система підключення об’єктів до водопровідних міських мереж орієнтовно виглядає так:
- підприємець звертається до місцевого водоканалу з проханням видати технічні умови на підключення до мереж каналізації з певним діаметром труби;
- підприємець розробляє проект такого підключення;
- водоканал погоджує зміну місця підключення з улаштуванням колодязя (у випадку ситуації із яхт-клубом підключення здійснюється до каналізаційного колектора);
- отримання дозволу на виконання будівельних робіт;
- складення акту врізки водопроводу;
- підписання акту на гідравлічні випробування змонтованого трубопроводу зовнішньої мережі згідно проекту.
Проте водоканали, окрім вище перерахованих 6 стадій, можуть її доповнити ще 7-ою стадією, яку дуже складно пояснити не тільки з юридичної точки, але із технічної також.
Тобто, водоканал може вимагати надати додатково йому «технічні умови на тимчасове водопостачання на період будівництва» або прохати погодити проект підключення до мереж з оснащеним вузлом обліку.
Якщо Ви плануєте проігнорувати їх вимогу або офіційно відмовитись від такої «пропозиції», то останній може погрожувати Вам відмовою у отриманні тимчасового дозволу на підключення до централізованої мережі на період будівництва.
Пояснення «водоканальців» зводяться до того, що у каналізаційній мережі підприємця, яка прокладена в середині колектору зливної каналізації діаметр труби не відповідає проекту, тому суб’єкт господарювання має можливість самовільно користуватися мережами централізованого водопостачання і, відповідно, користуватися мережею централізованого водовідведення.
Для юридичного «перестрахування» на випадок скарг або претензій працівники водоканалу здійснюють обхід споруд мереж водопостачання у якому «виявляють» несанкціоноване приєднання трубопроводу у бік об’єкта, який планується підключити.
На думку комісії водоканалу, прокладання напірного колектора не відповідає проекту на підключення до мереж водовідведення, що створює порушення в роботі зливної каналізації. Переважно у таких випадках комісія щось «рекомендує» із затратної частини для підприємця (вказівка типу перекласти напірний колектор).
Головна істина полягає в тому, з якого часу попередньо погоджені водоканалом підключення стали різко суперечити проекту?
Що можна протиставити «водоканальцям»?
Технічна можливість для сторонніх осіб здійснювати зливи стічних вод до каналізації більш як гіпотетична.
Якщо приєднання до мережі водовідведення спричинило від’єднання труби у ході робіт або після проведення випробування, то погоджений водоканалом проект та/або дозвіл на приєднання до мережі автоматично спростовує факт «несанкціонованого» відбору води, який вже обрахував до порушника водоканал.
Судова практика у питаннях висвітлення аргументів на користь «захисту» підприємців напрацювала такі позиції:
- у справі за позовом водоканалу мають бути дослідженні матеріали обстеження технічного стану інженерних мереж та інженерного обладнання на території об’єкта;
- має бути проведене вимірювання щодо наявності води у мережі (тиск та рух води у напрямку об’єкта);
- необхідно здійснити відбір проби води на визначення джерела водопостачання;
- варто дослідити розмежування водопровідних та каналізаційних мереж, а також проаналізувати схему балансового розмежування;
- оглянути колодязь, у якому виявлено врізку;
- встановити власника колодязя.
Не менше значимим у юридичній площині залишається встановити відсутність деліктного порушення з боку суб’єкта господарювання (спричинення позадоговірної шкоди).