Зробити водоканал крайнім стає легко
Суб’єкти господарювання, які зливають стоки у міську каналізаційну систему зобов’язані укладати договір на абонентське обслуговування з водопостачання з місцевим водоканалом.
Суть даного договору полягає у тому, що підприємці сплачують за водовідведення згідно тарифів, а місцевий водоканал гарантує для підприємців доступ до питної води та облік приймаючих стічних вод до міської мережі.
Втім, окрім договірних домовленостей як підприємці, так і водоканал мають дотримуватися екологічного законодавства та не допускати потрапляння у каналізаційну мережу гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин.Саме тому договори на абонентське обслуговування з питань водопостачання та водовідведення розробляються юридичним відділом водоканалу з урахуванням Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 і Правилами приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, які затверджуються виконкомами міст. Якщо виконком не затвердить місцеві Правила приймання стічних вод, то застосовуються Правила, які регламентовані Наказом Мінрегіонбуду № 316.
У будь-якому разі умовами для укладення договору на абонентське обслуговування є:
- підтвердження спроможності каналізаційної мережі суб’єкта господарювання формувати резерв пропускної спроможності;
- прийняття стічних вод водоканалом буде здійснюватися тільки при наявності показників якості стічних вод з контрольного колодязя підприємця.
За порушення цих 2 умов водоканали мають право нараховувати додаткову плату суб’єктам господарювання за скид понаднормативних забруднень.
Перед виставленням водоканалом підприємцю рахунку передує процедура виявлення правопорушення та його фіксація.
Коротко опишемо вищезазначену процедуру:
- відбір контрольних проб води водоканалом;
- запис дії з відбором у журнал або акт;
- у випадку підтвердження лабораторних результатів та висновків з хімічного аналізу водоканал направляє їх до підприємця;
- після визначення перевищення допустимих концентратів водоканал виставляє рахунки на оплату виявлених перевищень;
- сума оплати розраховується з попереднього відбору до дати виявлення порушення;
- плата вноситься з дати одержання рахунка та протоколу про забруднюючі речовини, допустимі концентрації, яких перевищено у воді.
У цьому контексті слід зазначити, що водоканал має право періодично здійснювати контроль забору води з колодязя споживача у межах схеми приєднання.
Процесуальний аспект виявлення та документування порушення характеризується широкою деталізацією, однак на практиці він, на жаль, не сприяє притягненню винних осіб до відповідальності.
Незважаючи на те, що суть порушень може і не заперечуватися, підприємцю всього лиш достатньо посилатися на те, що відбір проб проводився не у присутності його представника.
Тобто, порушник уникне відповідальності тільки через те, що водоканалом не витримано тонкостей «бюрократичних дрібниць».
І, як виявилося, на практиці це непогано працює. Прикладом, який відверто обурює є справа № 925/415/20.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 залишено без змін рішення суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову водоканалу через те, що підписував зі сторони підприємця акти якийсь стажер, а не уповноважений представник.
Як не намагався довести водоканал наявність у нього довіреностей на працівників підприємця під час дії абонентського договору, аргументи останнього так і не були почутими.
Настанови суддів для водоканалу полягали у тому, що перед проведенням відбору води водоканалу слід було завчасно направити лист до підприємця для узгодження його представників на певну дату й час. Форма такого узгодження полягала в отриманні довіреностей або наказів підприємця на працівників.
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, у договорі…. не вказані особи, які є уповноваженими представниками відповідача для відбору проб стічних вод.
В свою чергу, відповідач вказував, що акти відбору стічних вод, на які позивач посилається в обгрунтування своїх позовних вимог, підписані і рахунки-фактури отримані від імені відповідача не уповноваженою ним особою.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи невизначеність та відсутність у договорі відомостей щодо узгодження між позивачем та відповідачем уповноважених представників відповідача для відбору проб стічних вод, станом як на момент такого відбору, так і в момент складання відповідних актів, які посвідчують певну спірну обставину, має підтверджуватися певними документальними доказами, зокрема. відповідними наказами відповідача та/або його дорученнями.