Перерахунок по-київськи

Чергова зміна українського законодавства щодо повірки лічильників на гаряче та холодне водопостачання негативно позначилась на побутових споживачах. 

Виключення із переліку витрат у структурі тарифів повірки, а також заміни та демонтажу лічильників принесло тільки незручності для громадян, адже тепер доводиться пам’ятати про дату останньої повірки, яка зафіксована у паспорті вимірювального приладу, громадяни мають витрачати час і зусилля для «запрошення» представників надавачів послуг та актування процесу демонтажу. 

Не обмежуючись формальностями у актуванні процесів монтажу/демонтажу, споживач має ще й дочекатися видачі довідок або свідоцтв про проходження лічильником всіх метрологічних процедур. 

Описані процеси можуть тривати від одного тижня і до завершення місяця. Звичайно, у маленьких містах та районах повірки лічильників відбуваються значно швидше, проте у містах-мільйонниках повірка лічильника стає схожою на «бізнес проект». 

Типова ситуація на прикладі одного київського споживача. 

22 жовтня 2019 року споживач замовляє послугу повірки лічильників на холодну та гарячу воду. 13 листопада 2019 до квартири споживача завітав контролер і провів їх демонтаж. Коротко представник надавача послуг занотував останні показники і з розумним виглядом обличчя оглянув лічильники на предмет їх пошкодження. 

Споживач у квартирі протягом періоду проведення повірки лічильників користується лише холодним водопостачанням, адже у квартирі облаштований бойлер для обігріву води, а винт на подачу гарячого водопостачання увесь час перекритий, оскільки громадянин/громадянка не користуються гарячою водою. 

Споживача можна зрозуміти. Він не отримує своєчасно послугу із наданням гарячого водопостачання, тому не бажає переплачувати за те, що відсутнє у квартирі з причин традиційних будинково-підвальних поривів. 

У грудні споживач отримує свідоцтво на проходження повірки на холодне водопостачання і довідку про непридатність вимірювального пристрою на гаряче водопостачання. 

Слід підкреслити, що споживач не користується гарячим водопостачанням, а лічильник виконує лише церемоніальну функцію. У споживача виникає питання: «Хіба може вийти з ладу лічильник, якщо він не працював?» 

Щоб юридично себе захистити споживач у ролі власника лічильника має звернутися до уповноважених метрологічних організацій для проведення експертизи або витратити кошти на придбання нового лічильника. Для працюючої людини цими справами займатися просто ніколи. 

Проте, це ненайгірша ситуація. 

Коли у споживача «на руках» лічильники останній повідомляє комунальників про необхідність прибуття контролерів для встановлення і взяття нових лічильників на абонентський облік. 

Протягом «повірочної саги» споживачу рахують спожиті кубометри використаної гарячої води. 

Так проходять один за одним місяці… 

Споживач пише скарги, звернення до КП «Київтеплоенерго», а контролер все ще не приходить. Ситуація набуває конфліктного характеру. У неформальних розмовах комунальники пояснюють, що немає кому за низьку платню працювати, а за нарахування мовчать. 

На 3-ій місяць після серії листувань нарешті монтують лічильники, пишуть акти (віддають примірник). По завершенню місяця приходить рахунок до сплати на 1482 грн. з копійками. 

Споживач допитується в чому справа? Через місяць КП «Київтеплоенерго» радить подати «акт на перерахунок». Так, це той самий акт, примірник якого забрав із собою контролер. 

Маючи стальні нерви та терпіння, споживач йде до абонентського відділу для подачі документів на перерахунок. У абонентському відділі споживачу повідомляють, що у обліковій системі нарахувань відсутні дані про заборгованість за період міжповірочних нарахувань і все гаразд. 

Споживач, cкориставшись електронним кабінетом виконавця послуг, робить «скріншоти» нульового нарахування (для самострахування) та йде. Через місяць вкотре приходить до споживача платіжка за нібито використану гарячу воду із тією сумою на 1482 грн. з копійками. Споживач знову пише лист з хронологічним викладом обставин та показує 3-місячний простій КП «Київтеплоенерго». 

КП «Київтеплоенерго» вивчає скаргу і відповідає споживачу, що нульовий показник на особовому рахунку споживача не враховує коригування за такі місяці….і малюють свої розрахунки. 

Цікаво, а київській пенсіонерці «не слабо» взяти під контроль цю справу?

Популярні дописи з цього блогу

Технічна документація на ліфти: правда за управителем чи ліфтовиками?

Щодо витрат по прибиранню контейнерних майданчиків

Проблемні питання абонентського обліку лічильника на водопостачання