Поділити неподільне


Бажання споживача зменшити оплату комунальних послуг спонукає до ідей розподілу особових рахунків (далі – про квартплату). 

Причин буває багато і вони є різними. Проте «популярними» серед них слід вважати побутові конфлікти, спільне проживання родичів через певні життєві обставини. 

Законодавство у сфері житлово-комунальних послуг в частині розподілу особових рахунків цю «тонку тему» ніяк не регулює, не заохочує і не забороняє здійснювати виконавцям послуг розділяти особові рахунки для споживачів. 

Оскільки відсутній порядок розподілу особових рахунків для комунальників інколи це є маневром, щоб спонукати споживача погасити борги, донести документи, які свого часу споживач не додав при відкритті рахунку тощо. Для спритних комунальників розподіл особового рахунку може бути навіть бізнес-проектом. 

Чому важливий саме розподіл особового рахунку на квартирну плату? 

Розподіл особового рахунку на квартплату особливий тим, що він є орієнтиром для всіх інших комунальних служб. 

Для тих споживачів, які через суди вирішили розділити особові рахунки ситуація виглядає таким чином: 
  1. судова практика в частині питань пов’язаних із розподілом особових рахунків в нашій державі не сформована. Дуже мало звернень громадян до судів апеляційної інстанції зі скаргами на рішення суддів першої інстанції. Найчастіше розгляд справи про розподіл особового рахунку завершується у суді першої інстанції. Верховний Суд такі справи, у зв’язку із малозначністю, взагалі не розглядає; 
  2. позови споживачів задовольняються у випадку, якщо комунальники «не чинять спротиву»; 
  3. нарахування квартирної плати здійснюється з огляду не з кількості зареєстрованих осіб в квартирі, а із загальної площі квартири; 
  4. розподіл особових рахунків не стосується статутних завдань комунальних підприємств; 
  5. під розподілом особових рахунків споживачі розуміють встановлення порядку користування житловим приміщенням. Підміна понять неможлива, адже для встановлення порядку користування приміщенням суд має керуватися конкретною площею; 
  6. поділ особового рахунку не є способом захисту прав позивача. 
У рішенні Святошинського районного суду м. Києва (справа 759/2823/16 – ц) суд мотивував це так: «Відмовляє в задоволенні вимог позивача про поділ особового рахунку, оскільки законодавством не передбачено такого способу захисту. 

У разі, якщо співвласник квартири або інша особа, яка проживає у квартирі ухиляється від обов’язку з утримання квартири, в тому числі й від сплати комунальних послуг, то відповідні кошти можуть бути стягнуті з них в судовому порядку за позовом іншого співвласника (жильця), який поніс такі витрати». 

Плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності встановлюється за згодою сторін. 

Така позиція відповідає абзацу 5 ч. 10 Правил користування приміщення житлових будинків та гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року за № 572 зі змінами й доповненнями, згідно яких мешканці квартири, у якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі) розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. 

Зі свого боку, ст. 66 Житлового Кодексу УРСР пояснює, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). 

А чи існують способи, коли розподілити особові рахунки можливо і це вітається судовою практикою? 

Так, і їх всього декілька: 
  1. розподіл рахунків проводиться після поділу будинку; 
  2. встановлення обліку спожитих енергоносіїв; 
Наведу такі приклади із судової практики 

Витрати понесені на оплату житлово-комунальних послуг, виходячи з кількості споживачів таких послуг, суд вважає помилковим, оскільки відповідно до приписів статті 156 Житлового кодексу України участь членів сім’ї та інших осіб, які проживають з власником у витратах пов’язаних з наданням житлово-комунальних послуг визначаються власником житла і обов’язки щодо відшкодування таких витрат виникають у члена сім’ї перед власником, а не перед учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг. 

Відмовляючи у позовних вимогах, суд зазначає, що розподіл особового рахунку проводився…. кожним із сторін після поділу будинку, будучи окремим власником, метою яких було поліпшення житлових умов, в тому числі обліку спожитих енергоносіїв. 

Наймач вправі за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним укласти окремий договір найму, якщо жилу площу, що припадає на нього може бути виділено у вигляді окремого приміщення, яка є за розміром менша від встановленого для проживання (позиція Голосіївського районного суду та Ленінського районного суду м. Миколаїв справа за № 2/489/693/15). 

Популярні дописи з цього блогу

Двоставковий тариф на теплову енергію-вигода чи самообман?

Плата за паркомісця або історія "народження" боргу