32 млрд. ₴ компенсації з державного бюджету – Це норма?
Депутатським корпусом Верховної Ради України зареєстровано законопроект № 4119 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень ст. 11 Закону України «Про ринок природнього газу»)».
Вказаним Законом пропонується спрямувати 32 млрд. гривень до НАК «Нафтогазу України», як нібито відшкодування НАКу понесених ним економічних втрат від забезпечення природнім газом за «заниженим» тарифом виробникам теплової енергії, релігійним організаціям та побутовим споживачам. Дійсно, таке відшкодування передбачене тією ж 11 статтею Закону України «Про ринок природнього газу», однак Кабінет Міністрів України приймаючи постанову про покладення на НАК «Нафтогаз України» спеціальних обов'язків по забезпеченню загальносуспільних інтересів не визначив джерела фінансування та механізм компенсації НАК «Нафтогазу» грошових втрат від нерентабельного тарифу.
У мене до авторів законопроекту є два питання:
- Чому компенсація НАК «Нафтогазу» має відбуватися за рахунок коштів державного бюджету без затвердженої методики компенсації та складових її формули при розрахунку суми коштів на відшкодування?
- Звідки ця цифра «32 млрд» гривень компенсації, якщо неможливо її розрахувати не знаючи формули?
Стаття 11 Закону України «Про ринок природнього газу», хоч і зобов'язує Кабмін визначити джерела фінансування та порядок компенсації НАК «Нафтогазу», проте не конкретизує, що саме кошти на компенсацію мають бути тільки з державного бюджету.
НАК «Нафтогаз України», усвідомлюючи, що кошти на покриття втрат відшкодовані не будуть, то «Нафтогаз України» декілька років тому почав звертатися до суду.
Юристи НАК «Нафтогазу України» обрали просту тактику - оскаржити бездіяльність Кабміну, яка пов'язана із ухиленням від компенсації втрат НАКу. З іншого боку – юристи поетапно почали готувати позови до господарського суду м. Києва із вимогою стягнути кошти з державного бюджету.
Задля прискореного отримання коштів НАК «Нафтогазу України» розраховував на «преюдиційність» – тобто, на безспірне визнання господарським судом м. Києва рішення окружного адміністративного суду м. Києва у питаннях бездіяльності Кабінету Міністрів України, яка полягала у не визначенні джерел компенсації, чим завдано шкоди НАК «Нафтогазу України».
Однак, така юридична логіка не виправдала себе на практиці. Незважаючи на наявність рішення Верховного Суду, яким підтверджена бездіяльність Кабміну стягнути кошти для компанії так і не вдається.
Із тексту судового рішення господарського суду м. Києва № 910/13084/18 слідує, що суд погоджується з розрахунком НАКу грошової суми, однак у задоволені позову відмовляє.
За правовою позицією НАКу сума до стягнення у четвертому кварталі року складає 6 633 860 000,00 грн. А якщо таких 5 років минуло?
Ось Вам і 32 млрд. грн. Здається, що НАК обрав інший шлях повернення коштів.
То «32 - це норма»?